«Радій вельми, о дочко Сіону, веселись, дочко Єрусалиму! Ось Цар твій до тебе гряде, справедливий і повний спасіння, покірний, і їде на ослі, і на молодім віслюкові, сині ослиці. І вигублю Я колесниці з Єфрема, і коня з Єрусалиму, і військовий лук знищений буде. І народам Він мир сповістить, а Його панування від моря до моря, і від Ріки аж до кінців землі» (Зах. 9:9-10).
Ці деталі були описані для того, щоб євреї впізнали свого Визволителя,коли прийде Месія. Нажаль, єврейський народ у своїй уяві намалював іншого царя, і коли прийшов Ісус – вони вирішили, що Він зовсім не відповідає критеріям їх уяви. Таким чином, народ, що мав славу, храм, жертовник, зараз має тільки голу стіну і досі чекає на Месію. Єврейський народ не впізнав часусвого відвідування. Тож, шановні, аби не повторювати помилку євреїв – не будемо покладати віру на свою уяву або на емоції.
Євангеліє від Луки описує нам, як зажурені учні після розп'яття Христа йшли в Еммаус. Їхвразила картина розп’яття – не такого чекали Месію, не такого Царя. Тому будуймо свою віру не на емоціях, а на Слові, в якому Ісус каже нам: «Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме свого хреста, та й іде вслід за Мною» (Матв. 16:24).
Погодьтеся, легше тягнути стовп, ніж хрест. Ми маємо мати контакт не тільки з Небом, але й з людьми, бо хрест – це вертикаль і горизонталь. Вертикаль – наші відносини з Богом. А горизонталь –наші відносини з ближніми. Якщо в нашому житті відсутній хрест – ми на небезпечному шляху. Так легко і приємно йти за Ісусом – ніяких навантажень. В сучасних течіях християнства лукавий робить усе, аби хрест прибрати.Але Ісус попереджає: «Не кожен, хто каже до Мене: Господи, Господи! увійде в Царство Небесне» (Матв. 7:21).
Бог звертається до Свого народу через пророка: «Радій, дочко Сіону, веселись, дочко Єрусалиму!» Для того щобназивати нас дочками і синами, Божому Сину треба було лягти на хрест, забрати нашу нечисть. Син Божий – це єдиний Цар у світі, яких взяв гріхи своїх підданих. Бо земні царі ніколи не цінували людей. Але сьогодні ми святкуємо унікальне свято Царя, який не пролив жодної краплі людської крові. Натомість, наш Цар пролив за нас Свою Кров. Йому слава!
«А всім, що Його прийняли, їм владу дало дітьми Божими стати, тим, що вірять у Ймення Його» (Ів. 1:12). Ми народилися від Царя царів. Той статус, який ми отримали, даровано нам через хрест. Богові догодив Його Син. І заради Сина Він нас прийняв. Тож, радійте, що ми отримали в Ісусі Христі прощення гріхів. Радій, Дочко Сіону, тому що Він не тільки прощає – Він рятує і навчає нас.
Наш Цар повний спасіння – це означає, що Ісус хоче всіх людей спасти. Може, ви молитеся за свого чоловіка не один рік, але нічого не допомагає – як пив, так і п’є; чи за сина наркомана – як грішив – так і грішить. Пам’ятайте, коли ви молитесь за близьких – над ними працює Божа благодать, тому що Бог «хоче, щоб усі люди спаслися, і прийшли до пізнання правди» (1 Тим. 2:4).
«Хто вірує в Мене, як каже Писання, то ріки живої води потечуть із утроби його» (Ів. 7:38) – цю воду мають пити інші люди. Якщо ви бажаєте бути щасливими,робіть добро людям, любіть їх,шануйте, прощайте, чиніть милосердя, служіть. Для цього нам дарований Дух Святий, даровано Слово, благодать, щоб ми були схожі на Ісуса Христа характером, поведінкою. Ми повинні бути готовими заплатити ціну –покласти на хрест наше Его.